Порядок повернення судового збору за ухвалою суду

Обновлено: 07.05.2024

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп'ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп'ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року передбачено порядок повернення судового збору:

1. Сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

2. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

3. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

ІІ. Порядок повернення коштів,

помилково зарахованих до державного бюджету

Порядок повернення коштів, помилково зарахованих до державного бюджету на рахунки, визначені для сплати судового збору, у випадках, коли провадження у справі не відкривається і в суді відсутні правові підстави для винесення рішення. Повернення сум з рахунків, визначених для сплати судового збору у цих випадках здійснюється в порядку, передбаченому наказом Державної казначейської служби України від 10.12.2002 року № 226.

Відповідно до зазначеного наказу повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів здійснюється органами Державної казначейської служби України у національній валюті з відповідних рахунків, відкритих в. згаданих органах. Повернення платежів здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Державної казначейської служби України, що вказані у заяві платника: Повернення платежів фізичним особам, що не мають рахунків у банках, можуть здійснюватися у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, вказані у заяві платника.

Особа яка бажає повернути грошові кошти, що були помилково сплачені на рахунок, визначений для сплати судового збору, звертається з заявою до суду, на доходний рахунок якого була помилково сплачена сума, та надає оригінал платіжного документа, що підтверджує її сплату. Суд розглядає надані документи, перевіряє факт зарахування коштів на рахунок, визначений для сплати судового збору, за випискою з рахунків і видає заявнику Довідку (Додаток 1).

Одночасно з видачею довідки, відповідальний працівник суду на зворотній стороні платіжного документа робить напис:

«Видана Довідка №___ від про повернення помилково сплачених коштів в сумі » . Напис завіряється підписом голови суду та скріпляється печаткою суду.

З отриманою довідкою та платіжним документом з відміткою суду заявник звертається до відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України (далі ТУ ДСА України) за місцем розташування суду для отримання Подання до органу Державної казначейської служби України (Додаток 2). ТУ ДСА України залишає у себе Довідку суду, яку долучає до справи, а на зворотній стороні платіжного документа робить напис:

«Видано Подання № від на суму ».

Напис завіряється підписом начальника ТУ ДСА України та скріпляється печаткою.

Подання подається платником до органу Державної казначейської служби України, де відкрито відповідний рахунок, визначений для сплати судового збору, на який помилково були зараховані кошти заявника, разом із його заявою про повернення коштів з бюджету, в якій заявник вказує спосіб повернення коштів. До заяви та Подання також додається оригінал платіжного документа про сплату коштів, що повертаються з відповідними написами на зворотній стороні.

( Пишеться на офіційному бланку з реквізитами суду)

(ПІБ, або назва юридичної особи заявника)

про те, що заявник з позовною заявою до ___________ суду не звертався, а кошти

в сумі _______ (вказати цифрами та прописом), сплачені за платіжним документом (вказати

назву платіжного документа, його дату, номер та назву кредитної установи, через яку

сплачені кошти) та зараховані на доходний рахунок №___, відкритий в ________________

(вказати назву територіального органу Держаної казначейської служби України), що

підтверджується випискою з доходного рахунку за -_________ (вказати дату виписки),

вважаються помилково сплаченими та підлягають поверненню.

Голова суду (підпис)

( Пишеться на офіційному бланку )

Назва органу Державної казначейської служби України

про необхідність повернення коштів, помилково сплачених та

зарахованих до державного бюджету на рахунки судового збору.

Просимо повернути______________ (найменування (П.І.Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ, або реєстраційного номера облікової картки платника" податків з ,ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), кошти в сумі__________ (вказати цифрами та прописом), що помилково надійшли на рахунок для зарахування коштів судового збору № ____ (вказати № доходного рахунку) ________ (вказати дату зарахування коштів на доходний рахунок), що підтверджується__________ (вказати назву, дату та номер розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до державного . бюджету).

Держаної судової адміністрації України

Голові Христинівського районного суду

ПІ.Б (вказати повністю)

Повна адреса місця проживання

Прошу повернути мені грошові кошти в сумі____ грн. ____ коп. (вказати цифрами та

прописом), які були помилково сплачені за платіжним документом (вказати назву платіжного документа, його дату, номер та назву кредитної установи, через яку сплачені кошти), на рахунок визначений для сплати судового збору.

Цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Стаття 1. Поняття судового збору

Стаття 2. Платники судового збору

1. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Стаття 3. Об'єкти справляння судового збору

1. Судовий збір справляється:

за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;

за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;

за видачу судами документів;

2. Судовий збір не справляється за подання:

1) заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;

4) заяви про поворот виконання судового рішення;

5) заяви про винесення додаткового судового рішення;

7) заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;

8) заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

11) заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

12) заяви про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

13) позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду;

Стаття 4. Розміри ставок судового збору

Стаття 5. Пільги щодо сплати судового збору

Стаття 6. Порядок сплати судового збору

За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

2. У разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

У разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

3. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.

6. За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

У разі вибуття із справи позивача судовий збір сплачується його правонаступником, якщо збір не був сплачений.

У разі роз'єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

7. У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі:

подання позову одним позивачем до кількох відповідачів;

об'єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.

8. Розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Стаття 7. Повернення судового збору

5. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Стаття 8. Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Стаття 9. Зарахування судового збору до Державного бюджету України

Стаття 10. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 листопада 2011 року.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 6, ст. 56):

слова "витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу" виключити;

доповнити частиною другою такого змісту:

"Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом";

статті 45, 46, 47 та 47 1 виключити;

в абзаці першому частини п'ятої статті 49 слова "витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу" виключити;

пункт 3 1 частини першої статті 57, пункт 10 частини першої статті 63 виключити;

статтю 81 1 доповнити частиною одинадцятою такого змісту:

"Розмір судового збору за роздрукування та видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання встановлюється законом";

частину другу статті 111 19 викласти в такій редакції:

"До заяви додається документ про сплату судового збору. За подання і розгляд заяви на підставі, встановленій пунктом 2 статті 111 16 цього Кодексу, судовий збір не сплачується";

статтю 120 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"За видачу стягувачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом";

пункт 4 частини четвертої викласти в такій редакції:

"4) документ, що підтверджує сплату судового збору";

у частині п'ятій слова "державного мита чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" замінити словами "судового збору";

пункт 3 частини четвертої викласти в такій редакції:

"3) документ, що підтверджує сплату судового збору";

у тексті Кодексу слова "державне мито" в усіх відмінках замінити словами "судовий збір" у відповідному відмінку;

2) у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., NN 40 - 42, ст. 492):

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом";

пункт 1 частини третьої виключити;

статтю 81 виключити;

у частині першій статті 82 слова "та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;

статтю 83 виключити;

у частині п'ятій статей 98 і 119 слова "додаються документи, що підтверджують" замінити словами "додається документ, що підтверджує", а слова "та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;

частину першу викласти в такій редакції:

"1. За подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом";

у першому реченні частини другої слова "та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;

у частині першій слова "чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;

у першому реченні частини другої слова "а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;

частину першу статті 133 доповнити реченням такого змісту: "До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору";

частину четверту статті 151 доповнити словами "та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову";

частину шосту статті 197 викласти в такій редакції:

"6. Розмір судового збору за роздрукування та видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання встановлюється законом";

у пункті 8 частини першої статті 207 слова "чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;

частину шосту статті 229 викласти в такій редакції:

"6. До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору";

у частині другій статей 297 і 327 слова "чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;

частину третю статті 299 викласти в такій редакції:

"3. До заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору";

частину третю статті 329 викласти в такій редакції:

"3. До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору";

у частині другій статті 358:

у першому реченні слова "та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;

у другому реченні слова "та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не сплачуються" замінити словами "не сплачується";

частину третю статті 364 викласти в такій редакції:

"3. До заяви додаються її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі, а також документ про сплату судового збору";

частину третю статті 370 викласти в такій редакції:

"3. За видачу стягувачу дубліката виконавчого листа або судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом";

пункт 4 частини третьої викласти в такій редакції:

"4) документ, що підтверджує сплату судового збору";

у частині четвертій слова "чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;

пункт 3 частини третьої викласти в такій редакції:

"3) документ, що підтверджує сплату судового збору";

3) у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., NN 35 - 37, ст. 446):

частину третю статті 44 викласти в такій редакції:

"3. Розмір судового збору за роздрукування та видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання встановлюється законом";

частину першу статті 75 доповнити реченням такого змісту: "До заяви про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору";

частину другу статті 87 викласти в такій редакції:

"2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом";

статтю 89 виключити;

частину другу статті 192 викласти в такій редакції:

"2. До заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору";

частину другу статті 217 викласти в такій редакції:

"2. До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору";

частину четверту статті 260 викласти в такій редакції:

"4. За видачу стягувачу дубліката виконавчого листа справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом";

4) у частині третій статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 7, ст. 84) слова "державного мита" замінити словами "судового збору";

5) частину шосту статті 9 Закону України "Про доступ до судових рішень" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 15, ст. 128) викласти в такій редакції:

"6. За виготовлення копії судового рішення справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом";

7) у Декреті Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113 із наступними змінами):

пункти 1 і 2 статті 2 виключити;

пункти 1 і 2 статті 3 виключити;

у частині першій статті 4:

пункти 1 - 12, абзаци другий і третій пункту 15, пункти 27, 30, 31, 33, 36 - 44, 46 - 48 виключити;

у пункті 28 слова "за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, а також" виключити;

у пункті 35 слова "за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів держави та" виключити;

у частині першій слова "з позовних заяв, які подаються до господарського суду, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами, а також" виключити;

частину другу виключити;

у частині другій статті 7 слова "З позовів, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті, а також за дії" замінити словами "За дії";

у частині першій статті 8:

у пункті 2 слова "повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також" виключити;

пункти 3 і 4 виключити.

3. Кабінету Міністрів України:

1) протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям цього Закону;

2) протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Стаття 1. Поняття судового збору

Стаття 2. Платники судового збору

Стаття 3. Об'єкти справляння судового збору

1. Судовий збір справляється:

за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;

за видачу судами документів;

2. Судовий збір не справляється за подання:

3) заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;

4) заяви про поворот виконання судового рішення;

5) заяви про винесення додаткового судового рішення;

11) заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

12) заяви про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

Стаття 4. Розміри ставок судового збору

Стаття 5. Пільги щодо сплати судового збору

Стаття 6. Порядок сплати судового збору

Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі:

подання позову одним позивачем до кількох відповідачів;

об'єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.

Стаття 7. Повернення судового збору

Стаття 8. Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати

Стаття 9. Зарахування судового збору до Державного бюджету України

Стаття 10. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 листопада 2011 року.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 6, ст. 56):

слова "витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу" виключити;

доповнити частиною другою такого змісту:

"Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом";

статті 45, 46, 47 та 47 1 виключити;

пункт 3 1 частини першої статті 57, пункт 10 частини першої статті 63 виключити;

статтю 81 1 доповнити частиною одинадцятою такого змісту:

частину другу статті 111 19 викласти в такій редакції:

статтю 120 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"За видачу стягувачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом";

пункт 4 частини четвертої викласти в такій редакції:

"4) документ, що підтверджує сплату судового збору";

пункт 3 частини четвертої викласти в такій редакції:

"3) документ, що підтверджує сплату судового збору";

2) у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., NN 40 - 42, ст. 492):

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом";

пункт 1 частини третьої виключити;

статтю 81 виключити;

у частині першій статті 82 слова "та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;

статтю 83 виключити;

частину першу викласти в такій редакції:

"1. За подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом";

частину шосту статті 197 викласти в такій редакції:

частину шосту статті 229 викласти в такій редакції:

"6. До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору";

частину третю статті 299 викласти в такій редакції:

"3. До заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору";

частину третю статті 329 викласти в такій редакції:

"3. До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору";

у частині другій статті 358:

у першому реченні слова "та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи" виключити;

частину третю статті 364 викласти в такій редакції:

частину третю статті 370 викласти в такій редакції:

пункт 4 частини третьої викласти в такій редакції:

"4) документ, що підтверджує сплату судового збору";

пункт 3 частини третьої викласти в такій редакції:

"3) документ, що підтверджує сплату судового збору";

3) у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., NN 35 - 37, ст. 446):

частину третю статті 44 викласти в такій редакції:

частину другу статті 87 викласти в такій редакції:

"2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом";

статтю 89 виключити;

частину другу статті 192 викласти в такій редакції:

"2. До заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору";

частину другу статті 217 викласти в такій редакції:

"2. До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору";

частину четверту статті 260 викласти в такій редакції:

"6. За виготовлення копії судового рішення справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом";

пункти 1 і 2 статті 2 виключити;

пункти 1 і 2 статті 3 виключити;

у частині першій статті 4:

пункти 1 - 12, абзаци другий і третій пункту 15, пункти 27, 30, 31, 33, 36 - 44, 46 - 48 виключити;

у пункті 28 слова "за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, а також" виключити;

частину другу виключити;

у частині першій статті 8:

у пункті 2 слова "повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також" виключити;

пункти 3 і 4 виключити.

3. Кабінету Міністрів України:

2) протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

На практиці нерідко трапляються випадки, коли в особи виникає право на повернення сплаченого нею судового збору у повному обсязі або частково.

Розглянемо дві типові ситуації:

І. Особа сплатила судовий збір і подала до суду позов, у процесі розгляду якого виникли правові підстави для повернення судового збору. Такі підстави визначені статтею 7 Закону України «Про судовий збір», якою встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (у цьому випадку судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми);

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

5) закриття провадження у справі.

У перелічених випадках питання повернення судового збору не потребує особистого звернення громадян до суду, а вирішується судом самостійно.

У випадках, коли суд з певних причин не вирішив питання про повернення судового збору, можна звернутись до суду із заявою, у якій в довільній формі викласти аргументоване прохання про повернення сплаченої суми судового збору.

Повернення судового збору регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», відповідно до якого сплачена та повернута відповідно до ухвали суду сума судового збору повертається органами Державної казначейської служби України. Відповідно до п. 6 даного Порядку у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові казначейства в установлений спосіб такі документи:

заяву про виконання рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв’язку, якщо зазначений рахунок відсутній;

судове рішення про стягнення коштів (ухвала суду про повернення судового збору);

оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

II. Проте можлива ситуація, коли особа сплатила судовий збір, але позов до суду не подала, або помилково сплатила кошти за реквізитами іншого суду. У таких випадках повернення коштів здійснюватиметься у порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів». До того ж постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» одним з органів, що контролює справляння надходжень бюджету за кодом бюджетної класифікації 22030000 «Судовий збір та надходження від звернення застави у дохід держави» визначено суди загальної юрисдикції. Тобто подання на повернення коштів помилково зарахованого судового збору до органів Державної казначейської служби України повинні здійснювати суди.

Відповідно до Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень відкритих в органах казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах казначейства, які вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може відбуватись шляхом повернення готівковими коштами за чеком органу казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім’я органу казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв'язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).

Таким чином, для повернення помилково сплаченого судового збору платник повинен звернутись до суду (на рахунок якого помилково перерахований судовий збір) із заявою про отримання подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету, форму якого затверджено Порядком № 787. Також до заяви необхідно додати оригінал або банківську копію документа про сплату судового збору, копію паспорта та копію ідентифікаційного коду, копію довіреності для представників юридичних осіб. Після отримання в суді подання платник має право звернутись до органу Державної казначейської служби за місцем помилково зарахованого платежу із заявою про повернення коштів з бюджету, оригіналом або копією документа на переказ та оригіналом подання суду.

Стаття 7 Закону України про судовий збір визначає умови повернення судового збору, нагадує Портал Судової влади.

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

повернення заяви або скарги;

відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Нагадаємо, відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 1921 гривні.

Автор статьи

Куприянов Денис Юрьевич

Юрист частного права

Страница автора

Читайте также: